Приблизно через шість років після того, як SpaceX почала запускати свою мережу, яка зараз налічує понад 10 000 одиниць на низькій навколоземній орбіті, перша російська партія з 16 супутників «Рассвет» нарешті вийшла на орбіту в березні. А 9 червня російська газета «Коммерсант» повідомила, що один з них вже вийшов з ладу. Про це пише Bloomberg.

Правитель росії володимир путін закликав не поспішати з оцінками, хоча визнав, що перший запуск був «абсолютно недостатнім».

За кілька тижнів після цього Україна заявила про удар по центру космічного зв’язку поблизу москви. За даними Генштабу ЗСУ, було уражено головну будівлю та знищено частину антен.

Ці події показують, наскільки складним для росії є завдання наздогнати США і Китай у космосі на тлі затяжної та дорогої війни проти України.

Відповідальність за це покладена передусім на голову «Роскосмосу» Дмитра Баканова, якого путін призначив у 2025 році. Його мандат простий за формулюванням і майже надлюдський за змістом: зупинити занепад галузі, яка відстала у ракетних запусках, супутникових програмах і далеких космічних місіях.

Баканов просуває реформу за зразком SpaceX: більше приватних компаній, менше залежності від громіздкої радянської інфраструктури.

«Можна довго намагатися залишатися в кам’яному віці, але позитивного результату не буде», — казав він у червні на Петербурзькому економічному форумі.

Водночас ядерні космічні технології та військові ракетні системи, на його думку, мають залишатися під контролем держави.

Контраст із радянською космічною епохою разючий. СРСР запустив перший супутник і першу людину в космос, а вже після розпаду Союзу росія ще довго заробляла на надійних запусках «Союзів» для іноземних клієнтів. Але повномасштабна війна проти України вдарила по цьому бізнесу: багато замовників пішли до інших операторів. За оцінками, скасовані контракти коштували «Роскосмосу» близько 180 млрд рублів.

Проблем вистачає і всередині системи. росія намагається утримати свій сегмент МКС від нових аварій, а проєкт першої багаторазової ракети «Союз-7» уже зсунули: льотні випробування тепер очікуються у 2031 році. Водночас уряд затвердив план витрат на космос — 4,5 трлн рублів, або близько $ 58 млрд, на наступне десятиліття.

Ключовим елементом «стратегії наслідування Маска» є московська компанія Bureau 1440, яка розробляє Rassvet і має близько 3,5 тисячі працівників. Мережа ще далека від повноцінної роботи, але вже викликає занепокоєння в Україні, де і цивільні, і військові користувачі залежать від Starlink. Радник Міноборони Сергій Бескрестнов попереджав: росія добре розуміє значення швидкісного зв’язку через низькоорбітальні супутники, зокрема для безпілотників.

За даними звіту Космічних сил США, російська мережа може налічувати 900 апаратів до 2035 року, з них близько 100 — для керування дронами та безпілотними системами.

Втім, найреальніші перспективи «Роскосмосу» лежать не у престижних місячних чи марсіанських програмах, а у військових супутниках, зв’язку та розвідці. Саме там кремль, попри дефіцит бюджету й війну, найімовірніше шукатиме результат. А головним зовнішнім партнером лишається Китай: після втрати західних постачальників росія дедалі більше залежить від китайських компонентів і спільних проєктів — від навігації до майбутньої місячної бази.

Раніше «ФАКТИ» писали про те, що Сили оборони стикаються з низкою критичних технологічних викликів, які вимагають швидких рішень для ефективнішої протидії ворогу на фронті.

132

Читайте нас у Facebook