Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликає США відмовити Туреччині на її запит дозволити передачу Україні десятків тисяч касетних боєприпасів, які десятиліттями перебували в арсеналах Туреччини, повідомляється на сайті організації в середу.

"Скидання застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарну відповідальність для цивільного населення, яку можна трагічно передбачити… Вплив на цивільне населення цих більш ніж 30-річних неточних та ненадійних боєприпасів спонукав 112 країн заборонити цю зброю, приєднавшись до міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси", – сказала заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм.

Зазначається, що ці боєприпаси частково вироблялися Туреччиною за ліцензіями США, укладеними у 1987 році.

Окрім продажу всього свого інвентарю з 12 багатоствольних пускових установок M270, запропонована Туреччиною угода на $256 млн включає передачу трьох типів касетних боєприпасів: 70 балістичних ракет M39 ATACMS, кожна з яких містить 950 протипіхотних/протиматеріальних суббоєприпасів M74, загальною кількістю 66 500 окремих суббоєприпасів; 2524 ракети M26, кожна з яких містить 644 суббоєприпаси подвійного призначення M77 з покращеними звичайними боєприпасами (DPICM), загальною кількістю 1 625 456 окремих суббоєприпасів; 47 тис артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм, кожен з яких містить 180 суббоєприпасів M42 DPICM, загальною кількістю 8,46 млн окремих суббоєприпасів.

"Ці типи касетних боєприпасів відомі тим, що вони не вражають цілі та завдають шкоди цивільному населенню. Їх ніколи не слід використовувати. Конгрес все ще може вжити заходів, щоб зупинити цю недалекоглядну та небезпечну передачу", – сказала Віддерсгайм.

У листі, поданому до Конгресу 6 серпня 2026 року, з повідомленням про цю угоду, неназваний високопосадовець Державного департаменту зазначає, що уряд США готовий дозволити цю передачу і що Туреччина "прагне скоротити свої запаси старих оборонних товарів, щоб зосередити свої фінансові ресурси на модернізації та підтримці існуючих систем". "Україна прагне придбати ці системи для посилення своїх наступальних та оборонних можливостей вогневої підтримки, оскільки вона протистоїть російському вторгненню. Україна вже має боєприпаси того ж або по суті подібного типу", – зазначив він.

В HRW зазначають, що касетні боєприпаси за своєю суттю невибіркові і вони мають історію створення смертельної небезпеки для цивільного населення щоразу, коли їх використовують, тому важко узгодити їх використання із забороною на невибіркові напади на цивільне населення, що може бути воєнним злочином.

Хоча США не приєдналися до договору, з 2009 року в щорічному бюджеті Міністерства оборони запроваджується мораторій на експорт. Однак попередній президент США Джозеф Байден обійшов мораторій у період з липня 2023 року по жовтень 2024 року та уклав щонайменше сім передач касетних боєприпасів Україні, не розкриваючи надані кількості. Як детально зазначено у "Звіті про моніторинг касетних боєприпасів за 2025 рік", Закон США про іноземну допомогу сприяє цьому обходу, дозволяючи президенту визначити, що цей вид допомоги у сфері безпеки є "життєво важливим для інтересів безпеки Сполучених Штатів". Публічно невідомо, чи прийняла адміністрація чинного президента США Дональда Трампа аналогічне рішення в цьому випадку обійти мораторій на експорт.