За словами аналітиків, формальне підвищення тарифів у Києві вже відбулося, але справжній удар по гаманцях містян відчується лише через кілька тижнів.

Ціни на проїзд у столичному транспорті зросли ще на початку літа, проте паніки чи масового невдоволення поки не видно. Причина проста: значна частина киян досі їздить за старими, пільговими квитками, куплених про запас до підвищення. Літо також зіграло на руку, адже частина мешканців виїхала з міста, хтось у відпустці, хтось менше користується транспортом через постійні обстріли. 

Але це затишшя тимчасове. Уже за кілька тижнів пільгові поїздки закінчаться і кияни муситимуть платити повну вартість – 30 гривень за разову поїздку або 25 гривень за оптовим тарифом. Саме тоді, кажуть у громадській організації «Пасажири Києва», стане зрозуміло, як насправді нові тарифи вплинуть на пасажиропотік і гаманці людей.

Зараз статистика валідацій виглядає майже незмінною і це трохи вводить в оману. Адже кияни витрачають запас поїздок по 6,5 гривні, куплений заздалегідь. Поки ці квитки не закінчилися, реальний вплив подорожчання на кількість поїздок і фінансовий стан людей залишається прихованим.

Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко в коментарі ТСН.ua наголошує: саме після 15 вересня, коли пільгові поїздки анулюють, картина стане прозорою. Містянам доведеться або купувати разові квитки по 30 гривень, або переходити на оптовий тариф за 25 гривень за поїздку. Тоді стане видно, наскільки скоротиться попит на громадський транспорт.

• Базова соціальна допомога 2026: українцям готують нові правила грошової підтримки – хто зможе отримати виплати 17:54 | 09.06.2026

Найвразливішою категорією виявляються працівники бюджетної сфери: медсестри, санітарки, лікарі, а з початком навчального року до них додадуться вчителі, викладачі, науковці й бібліотекарі. Пільг на проїзд у них немає, тож повну вартість вони платять уже зараз.

За підрахунками експерта, якщо раніше людина витрачала на дорогу до роботи близько 500 гривень на місяць, то тепер сума може перевищити 2000 гривень. Для людей із невисокими зарплатами це критичне навантаження на бюджет. Наслідки можуть бути різними: хтось звільниться, хтось почне шукати житло ближче до роботи, а хтось просто нову роботу.

Гречко попереджає, що за таких умов у людей формується відчуття, що вони працюють лише заради того, щоб доїхати на роботу, а це пряма дорога до соціального невдоволення.

У громадській організації звертають увагу на нерівність: подорожчання пального й скасування пального кешбеку не змусили киян масово відмовлятися від автівок. А от люди, які залежать від громадського транспорту, переважно ті, хто заробляє менше середнього, опинилися в набагато гіршому становищі.

Окремо в організації розкритикували інфографіку КМДА, де фігурувала середня зарплата в Києві на рівні 50 тисяч гривень. За словами Гречка, це маніпуляція: люди з такими доходами зазвичай пересуваються власним авто, а не метро чи автобусом. Реальні доходи більшості киян, які й формують основний пасажиропотік, значно нижчі, тому нові тарифи для них є суттєвою статтею витрат.

Для порівняння: у європейських містах місячний проїзний коштує близько 1,5% від середньої чи мінімальної зарплати. У Києві ця частка сягає в кілька разів більше 10-15%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Пенсійна реформа 2027: кого торкнуться нові правила та як зміняться виплати
• Грошова допомога при звільненні: у яких випадках роботодавець не може відмовитись від виплати