6 липня 2026 року ексочільниця Defence Builder Ліне Ріндвіг заявила, що переходить до інвестиційного фонду Baryon Fund. Там вона обійняла посаду директорки зі стратегії та інвестицій в оборонний сектор.

Baryon — інвестиційний фонд, який заснували наприкінці 2025 року в Братиславі. Він планує інвестувати у східноєвропейські та українські стартапи зі сфери оборонних технологій. Одна з останніх інвестицій фонду — у європейську deep tech компанію Airvolute.

AIN поспілкувався з Ліне Ріндвіг про перехід до Baryon Fund, плани на новій посаді та зміни на українському оборонному ринку.

Що спонукало вас перейти з Defence Builder до Baryon Fund? Чому ви вирішили змінити операційну роботу зі стартапами на венчурні інвестиції?

Перехід з Defence Builder до Baryon Fund — це природний наступний крок після завершення програми Batch 3.0.

Defence Builder зараз має міцні позиції: нові партнерства в Європі та Україні, тісну співпрацю зі Збройними силами України, урядовими структурами та партнерами з НАТО.

Я хочу допомагати українським компаніям, а також підприємствам із Центрально-Східної Європи та Скандинавії масштабуватися після ранніх стадій розвитку. У Baryon Fund я можу посилювати як окремі компанії, так і ширшу європейську оборонну екосистему, продовжуючи при цьому підтримувати Україну.

Чому саме Baryon Fund?

Baryon — один із нових європейських оборонних інвестиційних фондів. Компанії, які ми підтримуємо, стають частиною здатності Європи — а отже, й України — захистити себе.

Ці інвестиції зрештою працюють на безпеку кожного з нас як громадян.

Крім того, спільний досвід трьох засновників — Мартіна Валовського, Міхала Шімко та Роберта Васса — є для мене винятковим, і не менш важливо, якими вони є людьми. Я спостерігала за їхньою роботою в Україні протягом минулого року і бачу, як вони підтримують фаундерів — навіть якщо ще не інвестували в їхні компанії.

Читайте також: Новий інвестор в український Defense Tech. Що відомо про фонд Baryon, серед радників якого ексміністр оборони Резніков

Якими будуть ваші ключові обов’язки на посаді Chief Strategy & Defence Investment Officer?

Моя роль полягає в тому, щоб формувати стратегію Baryon, підтримувати наші портфельні компанії не лише капіталом, а й ресурсами, а також зміцнювати партнерство в Центральній та Східній Європі, Україні та країнах Скандинавії.

Йдеться про спрямування капіталу туди, де створюється оборонний потенціал, і допомогу компаніям в отриманні доступу до нетворкінгу, партнерів і можливостей, необхідних для масштабування.

Baryon вибудував міцні позиції на Східному фланзі, зокрема в Україні. Одним із моїх пріоритетів буде посилення стратегічної позиції в Скандинавських країнах, де оборонні інвестиції, промисловий потенціал та інновації стрімко розвиваються. 

Ми фокусуємося на протиповітряній обороні та засобах, необхідних для захисту повітряного простору від сучасних загроз. 

Сюди входять інтегровані системи ППО, об’єднання даних із різних сенсорів (sensor fusion) і радарні мережі, системи командування та управління (C2), програмне забезпечення, системи протидії безпілотникам (counter-UAS) та протиракетні системи, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та технології перехоплювачів. 

Якщо говорити ширше, ми зосереджені на багаторівневій архітектурі ППО.

Читайте також: Baryon Investment Fund інвестував у словацький Airvolute, що розробляє технологічні рішення для безпілотників

Який досвід ви винесли з роботи в Defence Builder, що берете з собою на нову посаду?

Головний урок Defence Builder — це розуміння того, що таке швидка адаптація на практиці, особливо в умовах війни. 

В Україні технологічні спроможності розробляються, коригуються та масштабуються в режимі реального часу під колосальним тиском. Цей темп кардинально відрізняється від більшості європейських країн, які все ще функціонують у структурах мирного часу.

Яку роль відіграватимуть українські оборонні компанії у стратегії фонду?

Сьогодні це вже звучить майже як кліше, але Україна створює одні з найпередовіших оборонних технологій у світі, зокрема в таких сферах, як протиповітряна оборона. Це є ключовим фокусом для нас. І хоча Baryon інвестує по всій Європі — від Норвегії до Болгарії — Україна є важливою частиною цієї стратегії, адже темпи інновацій та їхня перевірка в реальних умовах не зрівняються з жодною іншою країною.

Загалом ми шукаємо технології, які пройшли випробування в бойових умовах, і багато найкращих прикладів походять саме з України.

Наша стратегія полягає в тому, що, окрім інвестування, ми тісно співпрацюємо, наприклад, з українськими засновниками, інженерами, військовими та урядом, щоб розуміти, як технології показують себе на практиці. Потім ми допомагаємо нашим портфельним компаніям масштабувати їх, зводячи з промисловими партнерами, клієнтами та урядами по всій Європі, а також підтримуючи виробництво, закупівлі та комерційне зростання.

Яку частку в майбутньому портфелі потенційно можуть займати українські стартапи?

Зараз зарано називати точний відсоток. Багато оборонних компаній за своєю природою є міжнародними, тому ми не завжди можемо інвестувати безпосередньо в українську юридичну особу, навіть якщо фаундер, інженерні команди та технології мають українське коріння.

Команда Baryon проводить багато часу безпосередньо в Україні, виявляючи передові рішення, тому інновації з України, безумовно, стануть важливою частиною нашої воронки проєктів. Проте географія не є вирішальним фактором.

Ви вже ведете переговори з якимись українськими компаніями? Якщо так, то про які технологічні сектори/напрями йдеться?

Можливо. Вам треба стежити за LinkedIn-сторінкою Baryon Fund протягом найближчих місяців.

Ви згаували раніше, що проблема вже не в тому, щоб знайти українські інновації, а в тому, щоб їх масштабувати. Що зараз є найбільшим «вузьким місцем» для масштабування?

Українські оборонні компанії надзвичайно швидко розробляють і впроваджують нові спроможності на полі бою, але труднощі виникають потім: під час переходу від швидкого, гнучкого виробництва до стабільного, серійного промислового випуску.

Це вимагає масштабування виробничих процесів, ланцюжків постачання та планування виробництва так, як це важче підтримувати під постійним операційним тиском.

Що зараз є найбільш критичним дефіцитом — капітал, виробничі потужності чи державні контракти?

Найбільш критичним дефіцитом є не інновації, а система навколо них — насамперед оборотний капітал і прогнозований попит через довгострокові закупівлі.

Компанії можуть створювати та масштабувати продукти швидко, але їм потрібне авансове фінансування та чіткіша видимість контрактів, щоб запускати більші виробничі серії.

Саме тому нещодавні кроки до відкриття контрольованого експорту є важливими. Це створює додаткові канали для отримання доходу та міжнародного партнерства, допомагаючи компаніям реінвестувати у власні потужності, водночас пріоритетно забезпечуючи оборонні потреби України.

Нагадаємо, 1 липня 2026 року український уряд затвердив перший механізм експорту українського озброєння. Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що для цього створили чітку процедуру. Вона встановлює єдині правила для держави, виробників і партнерів.

Механізм працюватиме для країн-партнерів програми Drone Deal. Саме вони зможуть закуповувати українське озброєння, технології та працювати безпосередньо з українськими виробниками.

Ви закликаєте долучатися інвесторів з обмеженою відповідальністю (LPs) та сімейні офіси (family offices). Чи означає це, що фонд відкриває новий раунд залучення капіталу?

Baryon — усе ще молодий фонд, і ми продовжуємо залучати обмежену кількість нових LPs та партнерів із сімейних офісів, які хочуть стати частиною нашої місії.

Мова йде не стільки про відкритий збір коштів, скільки про формування пулу профільних інвесторів, які розуміють довгострокову природу оборонних інвестицій в Європі та Україні.

Чи бачите ви більший інтерес до українського Defense Tech зараз порівняно зі, скажімо, минулим роком?

Так, сьогодні інтерес до українського Defense Tech однозначно вищий, ніж рік тому. І цей інтерес стає більш структурованим. 

На початковому етапі увага була зумовлена переважно невідкладністю та потребами воєнного часу. Сьогодні ж фокус зміщується на технологічну спроможність: перевірену в бойових умовах ефективність, швидкі цикли оновлень і технології, які можна інтегрувати в ширші європейські оборонні системи. 

Ми також бачимо більшу залученість з боку європейських урядів, оборонних підприємств та інституційних інвесторів, особливо на тлі того, як фокус зміщується на масштабування виробничих потужностей — як це видно на прикладі ініціативи Zbroya / Built with Ukraine.

На вашу думку, який відсоток DefTech-стартапів, що зараз шукають інвестиції, дійсно мають шанс стати успішними компаніями? До чого їм варто готуватися на цьому шляху?

Я не маю точних даних про те, скільки стартапів стають успішними компаніями. Але оборонні стартапи повинні розуміти, що інвестиції — це не лише про гроші. Правильний інвестор може стати стратегічним партнером, який відкриває двері, надає доступ до ринку, підтримує масштабування та допомагає орієнтуватися у складних оборонних ринках. 

Щоб досягти успіху, компаніям потрібно більше, ніж просто крута технологія. Їм потрібна здатність масштабувати виробництво та створювати надійні команди. А сильна команда — це ключ для майже кожного інвестора.

Чи реалістично сьогодні говорити про екзити в Defense Tech, чи це все ще довгострокова гра?

Екзити можливі, але пріоритетом є побудова сильних компаній із перевіреними технологіями та стратегічною цінністю. Оборонні технології — це все ще довгострокова гра через складні цикли закупівель, але за останні кілька місяців я вже спостерігала кілька невеликих екзитів.

Як ви оцінюєте потенціал українських оборонних компаній стати глобальними гравцями після війни?

Цей потенціал базується на трьох аспектах:

• Перевірена технологія, яка неодноразово тестувалася в реальних умовах.
• Здатність масштабувати виробництво за межі потреб воєнного часу.
• Доступ до міжнародних клієнтів, партнерів і капіталу.

Читайте також: «Цього року плануємо підписати шість угод про спільні виробництва». Бліцінтервʼю з CMO Airlogix Віктором Локотковим